Одного разу людині пощастило побачити Бога. Намагаючись дізнатися найважливіше, чоловік попросив:"Господи, я б хотів побачити Рай і Пекло".

Господь узяв людину за руку і підвів її до двох дверей. Відкривши одні, вони побачили великий круглий стіл з величезною чашею в центрі. Чаша була наповнена їжею, яка пахла настільки апетитно, що змушувала рот наповнюватися слиною.

Навколо столу сиділи люди - здавалося, що вони були знесилені, хворі або вмирали від голоду. У кожного до руки була прикріплена ложка з довгою-довжелезною ручкою. Вони легко могли дістати їжу, але не могли піднести ложку до рота. Їх нещастя просто вражало.

- Щойно ти бачив Пекло, - сказав Господь.

Вони підійшли до других дверей. Відкривши їх, вони побачили такий же круглий величезний стіл, таку ж велику чашу, наповнену смачною їжею. І навіть у людей навколо столу були точно такі ж ложки. Але всі виглядали задоволеними, ситими і щасливими.

- Я не розумію, - сказав чоловік.

- Це просто, - відповів Господь. - Ці навчилися годувати одне одного. Ті ж думають тільки про себе.

Пекло і Рай влаштовані однаково. Різниця - всередині нас.